Вишивка низзю замковою від Андрія Єрмакова

Вишивка низзю замковою від Андрія Єрмакова

«Низь», «низинка», «низя», «низинне» − ця техніка займає провідне місце у вишивці південних районів Вінниччини, широко розповсюджена в інших районах Поділля. За способом прокладання вишивальної нитки вона повторює ткання і є досить давньою.

Основною характерною особливістю низі є те, що вишивка виконується з виворотнього боку. Низь належить до тих технік, які вишиваються прийомом «голку вперед», тобто на голку набирається певна кількість ниток полотна, потім пропускається необхідна кількість ниток. І так рядок за рядком.

Узори, вишиті низзю утворюються комбінуванням стібків різної довжини. Якщо стібок досить довгий, то нитка може провисати, або, навіть, зачепитися за щось під час носіння сорочки. Щоб цього не сталося, вишивальну нитку закріплюють на полотні, пришивають її невеличкими петельками ‒ замками. Низь із замками називається «замковою» або «завертаною», дякуючи способу, яким виконуються петельки-замки.

Довжина, яка умовно поділяє стібки на такі, які треба закріплювати і такі, що ні, залежить від товщини нитки, з якого зіткано полотно, та від його щільності. Замкова низь відрізняється від звичайної більш широкими лініями узору та характерною «кучерявою» фактурою.

Як правило, стібок закріплюється замком до кожної четвертої нитки полотна. Але, заради досягнення красивого симетричного розташування замків, відстань між ними в деяких місцях може змінюватися. Розміщувати замки треба так, щоб вони утворювали красиві симетричні лінії. Технічні особливості вишивання низзю обумовлюють те, що вишиті нею орнаменти переважно складаються з нахилених під однаковим кутом ліній (45 градусів на рівномірному полотні). Тому і лінії замків утворюють діагоналі. Але зустрічаються фрагменти з горизонтальним положенням ліній замків.

В більшості випадків вишивати низзю можна без п'ялець, тримаючи полотно руками. Але в деяких випадках, наприклад, при вишиванні на дуже тонкому полотні п'яльці можуть суттєво полегшити роботу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вишивати низзю зручно за технічними малюнками (схемами), які складаються як для лицевого боку (фото 1), так і для виворотнього (фото 2). Технічний малюнок елементу, який ми будемо вишивати, виглядає наступним чином: крапками позначено замки та місця початкового вколу голки і кінцевого виколу. Лінії сітки відповідають ниткам полотна (фото 2).

Стіби низі прокладаються знизу вверх та зверху вниз перпендикулярно орнаменту на всю його ширину з покрайницями, якщо вони є. Стіби виконуються за один прийом, одночасно проводячи голку через місце вколу та виколу. Основний напрямок вишивання ‒ зліва направо.

Прокладаємо перший стібок, набравши на голку одну горизонтальну нитку полотна (фото 3). В зустрічному напрямку прокладаємо стібок, набираючи три горизонтальні нитки полотна (фото 4). Обережно підтягуємо вишивальну нитку і прокладаємо наступний ряд, набравши на голку п'ять горизонтальних ниток полотна (фото 5).

 

 

 

 

 

 

 

Наступний стібок повинен накривати сім горизонтальних ниток полотна. Стібки такої або більшої довжини закріплюємо замками. Замок буде розміщуватися на четвертій горизонтальній нитці. В даному випадку це середина стібка.

 

 

 

 

 

Виконуємо замок таким чином. Робимо частину довгого стібка, набираючи на голку чотири горизонтальні нитки полотна (фото 6). Повертаємося на одну нитку назад і виконуємо наступну частину стібка набираючи на голку чотири горизонтальні нитки полотна (фото 7).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, навколо однієї горизонтальної нитки полотна утворюється петля ‒ замок, яка і утримує від провисання наш довгий стібок (фото 8,9). На більш довгих стібках виконуємо декілька замків, розміщуючи їх по довжині стібка, відповідно до загального малюнка (фото 10).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для того, щоб подовжити вишивальну нитку, яка закінчилася, повертаємося на деяку відстань назад вздовж останнього відшитого ряду і новою ниткою повторюємо декілька останніх стібків (фото 11). Після цього зайві кінчики відрізаємо (фото 12).

 

 

 

 

 

Початковий кінчик вишивальної нитки закріплюємо, повторно прошиваючи декілька стібків по сусідньому відшитому ряду, або декільком якщо вони короткі (фото 13,14).

Продовжуємо вишивати за технічним малюнком, використовуючи ті прийоми, які ми щойно розглянули (фото 15).

І отримуємо ось такий результат (фото 16)

Вишитий нами елемент має такий вигляд (фото 17)

Приємного вишивання!

Записала Наталя Сентемон ,

обувліковано в Альманасі Світлиця №49 2015р.

 

 

 



Date   Опубліковано: 2016-09-16    



Інші Виставки