Обласний пленер народного малярства  у Круподеринцях Погребищенського району відбувається щороку. Тут, на садибі графа Миколи Павловича Ігнатьєва, дипломата, національного героя Болгарії –  час ніби зупиняється. З краєвиду ранньої осені, настояній на терпких пахощах чорнобривців та хризантем, погляд вихоплює куполи храму Різдва Богородиці, колись збудованого стараннями і коштом шляхетного Ігнатьєва. Печаль золотих кленів і дубів, що їх, здається не торкнули вітри історії, таємнича краса сумовитого осіннього урочища спонукає до роздумів, які хочеться перенести на полотно.

          І кожен, хто приїхав на закриття цієї культурно-мистецькою акції, міг досхочу намилуватися мальовничими куточками на полотні – річкою Рось з її кучерявими берегами, могутнім млином, будинком Ігнатьєвих, всім тим, що стало свідком епохи, століть минулих. Митці, які взяли участь у нинішньому пленері, згідно визначеної теми, творили картинки з українського побуту і народної традиції.

       Заслужений майстер народної творчості України Іван Горобчук  написав у ці дні дві роботи – «На сільському подвір’ї» та «Воли з гарбузами». Художник Василь Слободянюк  створив портрет «Юна Настя Присяжнюк» (відома подільська фольклористка) і народну картинку «Круподеринецький хазяїн». Слід сказати, що позаторік митець взяв перше місце в конкурсі «Столичні ініціативи», розмалювавши образ господаря сільського двору, величенного півня, що на нього зглядались кияни і гості міста. Відомий різьбяр з села Андрушівка Погребищенського району, автор сотень шкрябанок (вид писанки) Петро Пипа вирішив спробувати себе і в малярстві. Його пастелі «Хризантеми», «Морозець», «Чорнобривці» ваблять око земною красою, позірною простотою, а «Калина на садибі Ігнатьєвих» передає щемке почуття ностальгії, туги за рідним краєм тієї родини, якій довелось поневірятись по світу у буремному XX столітті. Молодий майстер з Оратівщини Сергій Бугай, окрім декоративного розпису «Одвічне дерево життя», створив ще й народну картинку з весільного обряду «Введення в дім з музиками», а також роботу «День і ніч», де чорний і білий воли символізують зміну дня і ночі.

          Всі сюжети неперевершеного майстра різьблених полотен та картин в стилі народного малярства погребищанина Олександра Шульганя зазвичай обрамлені вінками із квітів. Нині Олександр написав картини «Чорнобривці», «Панський млин», «Круподеринецький храм», що його називають маленькою Візантією. Цей храм, розписаний колись художником Марценковським, пережив всі катаклізми і гоніння минулого століття, щоб нині знову постати осередком духовності і пам’яткою культури. Біля храму височить пам’ятник героям Цусіми (адже там загинув син господаря), а в церковному склепі  – мармурові гробниці, де покоїться прах Миколи Ігнатьєва, його дружини та доньки.

     Здобутки нинішнього пленеру – роботи художників розмістили надворі, виставивши вздовж під стінами садиби Ігнатьєва разом з полотнами, написаними торік, щоб люди знали, скільки натхнення черпає митець лише в одному подільському селі Круподеринці, в одному намоленому храмі Різдва Богородиці, лише під час однієї культурно-мистецької акції.

        На урочисте закриття пленеру приїхали очільники району: голова РДА Іван Вінник, голова Погребищенської районної ради Сергій Волинський, які у своїх виступах висловили готовність підтримувати культуру. Круподеринецький сільський голова Василь Мельник дякував митцям і  благодійникам, які взяли на себе організацію побуту митців, зокрема, родині місцевих фермерів Леоніда і Сергія Колотуцьких. Анатолій Огірчук, колишній директор Круподеринецької школи, нині вчитель у Погребищі, розповів про краєзнавчу роботу серед учнівської молоді.

       Тетяна Омелянівна Цвігун, заслужений працівник культури України, директор обласного центру народної творчості, ініціатор пленеру,   наголосила у своєму виступі на тому, що здобутки народної культури – це якраз те, чим цікаві ми у світі – не масовою культурою, а саме цими полотнами, цією неповторною різьбою, цими народними піснями. Ми не можемо догнати Європу стандартами життя, а лише досягненнями культури. Це треба розуміти владі і підтримувати культурно-мистецькі акції. Слід докласти чимало зусиль, щоб впорядкувати садибу.  

        Народний аматорський жіночий вокальний ансамбль «Берегиня»  та фольклорний колектив «Калина» Павлівського СБК (керівник Любов Савлук) співали українських пісень, що в них – любов до рідного села, до батьківської землі. Начальник відділу культури і туризму Погребищенської РДА, заслужений працівник культури України Галина Кравчук задушевно і проникливо вела це свято духовності, яке щоразу збирає стільки поціновувачів прекрасного.

Учасники свята після завершення урочистостей відвідали храм Різдва Богородиці, поклали квіти на могилу усопших, спілкувалися з жителями Круподеринець та погребищанами і ще довго говорили про родину Ігнатьєвих, у якої треба вчитися, як любити рідний край, як вибудовувати стосунки інтелігенції з народом. Коли в садибу Ігнатьєвих приїхала невістка Наталя Мещерська, Микола Павлович послав її знайомитися з селянами. Княжна заходила в кожну хату і віталася зі всіма. Мудрість і людяність – от чого нам не вистачає сьогодні.

А картини митців, створені під час пленеру, займуть почесне місце в музеї Насті Присяжнюк у Погребищі, у фондах Вінницького обласного центру народної творчості. Ще одна мистецька подія відбулася на теренах Вінниччини, даруючи натхнення та відраду своєю духовною наснагою, такою потрібною для творчості, для усвідомлення нашої самодостатності, нашого духовного утвердження у непростий час.

                                                      Жанна Дмитренко