У березні,  відзначається день «Обретіння» на честь першого та другого обретіння глави Іоанна Предтечі. Проте, як і багато інших християнських дат, ця також тісно переплелася із давніми язичницькими традиціями. У дохристиянські часи в березні відзначали Свято Матері Землі. Її вшановували жертвою у вигляді хліба, задобрювали розчісуванням (боронували ниву). Це свято також пов’язане із приходом весни і прильотом птахів із вирію. В народі воно стало називатися «обертінням». 
В сучасній інтерпретації це свято набуло статусу народно-обрядове, і ми відроджуємо його побутування. Провівши дослідницьку роботу було встановлено, що такі свята проводились клубною установою 1939-40 роках. Але вони мали більш патріотичний напрямок. В 1970 – 80 роках набули популяризації культурні агітбригади. Які в своїй роботі відтворювали більше елементів народно-обрядових свят (перший вихід в поле, зажинки, обжинки).
В час, коли на полях працює потужна техніка, яка виконує багато операцій разом, обряд Обертіння стає символічним, переходить в розряд фольклору.
Сама традиція свята має декілька етапів, в якому кожен виконує свою роль: діти збирають барвінок, дівчата та жінки заспівують, жінки кроплять борону святою водою, стелять рушники та кладуть запашний хліб, щоб і в цьому році був гарний урожай, молоді дівчата заквітчують молодого порубка та ведуть його у поле. Неабияка роль в обряді відводиться чоловікам, адже з пробудженням природи «Птахи повертаються до гнізда, діти до хліба, а чоловік до роботи», то ж їх завдання налагодити борону, а молодому гарному парубку винести її в поле та зробити першу загінь, щоб молодий врожай був таким самим гарним, як хлопець. 
Таким чином в одному обряді поєднується велика кількість маленьких традицій, які передають наскільки український народ є багатий, щедрий та працьов