Салюк Олександр Васильович

Салюк Олександр Васильович

Народився 25 квіт­ня 1922 р. в с. Саїнка Чернівецького р-ну.

Село Саїнка з давніх давен прославлене ре­меслом витинанок. Як реліквії тут зберіга­ються зразки робіт ди­настій Салюків, Бабіїв, Кушнірів, Драгомирів.

Любов до народної творчості у Олексан­дра Салюка прояви­лася з раннього дитинства. Першим наставником був батько Василь Салюк, витинанки якого зберігаються в музеї Києва.Закінчив у 1941 році технікум механізації в м. Умані. З 1960 року працював вчителем виробничого навчання (праці) в сільській восьмирічній школі. Витинати з паперу почав в 1965 році (ймовірно, під впливом своєї тещі, знаменитої витинальниці Н. Кушнір), тоді ж організував у школі гурток народного прикладного мистецтва.

        Олександр Салюк – не лише талановитий майстер і великий ентузіаст витинання, він один з перших проявив ініціативу в справі відродження старовинних подільських витинанок, приклавши до цього чимало зусиль. На основі робіт-реконструкцій, зроблених за його пропозицією сучасними майстрами старшого покоління, вдалося відновити основні типи і художні особливості витинанок, які були характерні в 20-30-ті роки минулого століття для Подільського регіону. Виявилося, що найбільш поширеною була сюжетно-орнаментальна тема «дерева», яку майстри трактували в багатьох варіантах на основі дзеркальної одноосьової симетрії.

      Для Олександра Салюка характерна техніка вирізування по контуру, яка давала «тіньові» витинанки, а найбільш поширеним був мотив дерева, стовбур якого служив віссю симетрії, а гілки – місцем для "поярусного" розташування фігурок людей, звірів і птахів. Останні зазвичай виконувалися з глибокими прорізами країв і сприймалися як силуети. Фігури були стилізовані з пластичною монументальністю.

Витинанки О. В. Салюка неодноразово ек­спонувалися на різних виставках. Створив власний «салюківсьий стиль», для якого характерні святковість, багатство фантазії, язичницькі символи, а також вдалі композиційні знахідки. Творам властиві традиційні українські мотиви. Наприклад, композиція «Сонцесвіт» виготовлена на основі одно­осьової дзеркальної симетрії з червоного па­перу. Автор вирізав дерево з примхливими вітами, а на них — два півники з пишними хвостами, ніби сонечко зустрічають, яке під­світило вершечок крони. Колорит витинанок тішить яскравими барвами червоного, жов­того і чорного кольорів. Загальновідомими стали його роботи «Дерево життя», «Бере­гиня» та багато інших. Справу майстра про­довжують його вихованці Катерина Будняк та Володимир Драгомир. Твори Олександра Салюка експонуються в багатьох музеях області.

«Мистецтво Олександра Салюка у витинанці по силі художнього образу та узагальнення досі неперевершені. Важливо, що його ніко­ли цього не вчили, хіба що він бачив коли-небудь у дитинстві сам процес вирізуван­ня. Образне мислення, уміння лаконічними і скупими засобами витворювати потужної мистецької сили образи дано було йому від природи, генетично. Скоріше за все маємо приклад інтуїтивного мислення і відчуття, характерного для багатьох великих майстрів народного мистецтва в будь-якому жанрі» (Володимир Титаренко).

Помер Олександр Салюк 6 жовтня 2003 р. в с. Саїнка.








Інші Виставки