Крижанівський Віктор та Євдокія

Крижанівський Віктор та Євдокія

«Обереги народного малярства» - саме до таких людей належать художники, подружжя з села Клембівка Ямпільського району Ві­ктор та Євдокія Крижанівські. Якщо Віктор перші кроки у прекрасний світ здійснив ще у дитинстві, то Єв­докія почала малювати в зрілому віці. Саме серед квітучої природи Ямпільщини знайшли вони казкові кольорові образи майбутніх картин.

Кожен почувається щасливим, коли найближча людина розділяє його погляди, відчуває внутрішній світ, не заважає, а навпаки, допома­гає самопізнанню. З цього погляду Віктору дуже пощастило, бо його дружина Євдокія завжди розумі­ла чоловікове мистецтво, надихала і поділяла його задуми та й сама хотіла коли-небудь взяти пензля до рук.

Вона вже заявила про себе, як виши­вальниця (як тут не вишивати, коли усі дівчата і жінки села Клембівки вишивають), а запізнавшись з таїнством жи­вописного малярства обрала його для себе, як ще одну форму самовияву. Євдокія енергійна і кипуча в роботі (недаремно вона була голо­вою сільської ради), в сім’ї по-домашньому елегійно-тиха, мрійлива і стримана, по-філософськи заглиблена у світ. Освоївши ви­шивку, художниця інтуїтивно відчула осо­бливості живописного бачення і була впевне­на, що реалізує на полотні той великий багаж знань народних традицій і звичаїв, що зріли в її уяві. Усе це вона бачила у рідному селі.

Тому й не дивно, що картини у Євдокії бага­тофігурні. Вона ніби хотіла охопити всю широту селянського життя. Тут весільні гулян­ня, народні звичаї, свята, з любов’ю відтворені сільські сюжети.

Ще однією особливістю її творчої мане­ри є широке використання відкритого чисто­го кольору, який завжди має сильний емоцій­ний вплив на глядача - це передалось від вишивки. Окремі живописні рішення кар­тин Євдокії характеризуються винятковим пластичним лаконізмом. Кожна її нова робо­та - це крок уперед, з кожним кроком вона наближається до майстра, який завжди поруч, допо­магає і підтримує її. При­сутність поряд такого ху­дожника, як Віктор, при­мушує не просто робити «початкові» твори, а переосмислювати, відтворюва­ти їх і бачити, яким відносним є мистецтво і цей світ, відкривати його для себе знову і знову. У сім’ї Крижанівських кожен зберігає свій стиль, йде своїм шляхом. Митці трактують свої сюжети так, як їм заманеть­ся. Адже ніхто їм не запе­речить, що такого не може бути, вони впевнені у своїй правоті. Ця впевненість, що характерна багатьом на­родним майстрам, дозволяє творити свій народний образ, свій світ по-новому, по-своєму, трохи радісний і тро­хи загадковий, наївно дитячий і світлий - ось за що митці лю­блять своє ремесло, свою твор­чість і біле полотно перед очима.

Якщо у Віктора картини ма­ють міцний фундамент народно-традиційних уподобань, є естетично-філософським трак­туванням стосунків людини та Всесвіту й піднесені ним до рів­ня дива, то Євдокія звертаєть­ся до багатофігурних сюжетних композицій, в яких відтворює картини сільського життя.

В серці художниці гордо квіт­не рідне село Клембівка - центр художньої ручної вишивки на Україні. У селі творчо працюють такі відомі майстри пензля, як Ві­ктор Наконечний, Тетяна Дедо­ва. Колись тут черпав натхнення Петро Кравчик. Село лежить по обидва берега річки Русави (при­тока Дністра), потопає в зелені трав, в па­хощах квітучих вишень і яблунь. З великою любов’ю, з ряснотою подробиць висвітлює село художниця, з його людьми, з їх радоща­ми і болями.

Віктор має інший темперамент і керується іншими спонуками до творчості. В ньому не бунтує жага відкриттів, переважає певна призвичаєність до щоденного укладу життя, де мало часу для творчості, а більше заклопота­ності по домашньому господарству. А тут завжди існувало право на вибір, можливість не зраджувати себе, малювати принагідно, від­почиваючи від роботи. У Віктора Крижанівського є чуттєва настанова до навколишнього світу, узгодженість з його законами краси, з його кодексом універсальних цінностей. В його основі - пейзажне малярство, а якщо і з’являються зрідка монументальні постаті сільських жінок, так як у картинах «Дівчина з півнем» та «Мадонна», то вони естетично споріднені з пейзажем. Його краєвиди було б правомірно назвати біографічними, оскіль­ки постали вони саме за конкретних життє­вих обставин, до болю нагадують живопис­ні куточки Клембівки з її голубими хатами, кам’яними мурами та розкішними деревами.

Характерно, що у тих композиціях, де цьо­го вимагає ландшафтний образ, художник задіює сільські куточки, і пейзажна цілісність отримує несподіване змістовне тлумачення. Віктор вміє наділити відповідними прикме­тами і ліричний, і епічний пейзаж, реалізуючи в тім свої духовні компенсаційні потреби. Приміром, сільські хати з солом’яними даха­ми, які найчастіше використовує художник У своїх пейзажах, назавше генетично посе­лились у підсвідомості українців та у само­го автора.

У творчому доробку Віктора - сотні кар­тин. Він, не маючи спеціальної освіти, са­мотужки опанував малярське ремесло, сам йшов до вершин зрілості. Він завжди мав своє власне оригінальне малярське бачен­ня. Тут і український народний «примітив», тісно пов’язаний з прийомами іконописних традицій, а також професійне бачення обра­зу. Звідси ота незмінна, така характерна для Крижанівського святкова мажорність, своє­рідний колорит, витриманий у яскравій гамі теплих незмішаних кольорів з перевагою охристих, світло-зелених, червоних, харак­терних для народного малярства Поділля.

Є ще одна особливість малярського бачен­ня художника. Якщо його сільські колеги- художники по пензлю Віктор Наконечний, Тетяна Дєдова - розвивають оповідні сюже­ти, розробляють дрібну деталізацію зображе­ного, то Віктор тяжіє до монументальності композиції з філософським осмисленням суті простого людського буття. Картини «Дівчина з півнем», «Відлига», «Гилля, гуси», «Ро­дина» є кращим доробком в його багатогранній творчості.

Сьогодні Віктор передає знання юному поколінню талантів Клембівки, викладаючи в дитячій художній студії сільської шко­ли. В цьому сімейному дуеті обоє гар­монійно доповнюють один одного, кожен залишається особистістю, творчою і яскравою.

Слава Богу, що наша земля дарує таких неспокійних серцем і душею людей, котрі діляться своїм внутрішнім світом з нами, роблячи нас духовно багатшими.

Заслужений діяч мистецтв України Федір ПАНЧУК








Інші Виставки