У цьому році, Фросині Іванівні Міщенко, або, як її лагідно називають односельці та працівники культури області , - бабусі Франі, - виповнилося 94 роки.
Видатна майстриня гончарного мистецтва, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України з квитком №1, заслужений майстер народної творчості України народилася у с.Новоселівка, що на Гайсинщині. Мабуть так було Богом велено, що її день народження припадає на свято Івана Купала. Вона сьогодні – жива легенда, як і належить внучатій племінниці та учениці колись знаменитих далеко за межами України гончарів - братів Герасименків. Тих гончарів із мальовничого села Новоселівка, чию кераміку в 30-ті роки минулого століття експонували не лише в Києві, а й далеко за кордоном. Саме вони примітили хист малої племінниці і навчили її всьому, що самі вміли. Фросина розмалювала не один десяток їхніх легендарних керамічних виробів.
Нині в цьому селі діє музей-садиба братів Герасименків, в експозиції якої також є унікальні керамічні вироби Фросини Міщенко.
Гончарівна, як і її легендарні дядьки, має своїх послідовників, учнів, шанувальників таланту. А ще ця мила бабусенька– надзвичайно сонячна, гарна людина! Вона доброзичлива, гостинна, щедра на добре слово й дотеп. Любить народні пісні і оповідки.
Не злічити глиняних виробів бабці Франі. Чимало там – глечиків, макітер, полумисків, горняток, гладущиків, куманців, свистульок, баранців та півників, які тішать душу і зір буйним рослинним орнаментом, чудернацькими птахами й звірами, оригінальними сюжетами і вирішеннями. Вони свідчать про самобутність їхньої авторки. ЇЇ вироби прикрашають оселі односельчан. Подарунки від Фросини Іванівни мають шанувальники гончарного мистецтва по всій Україні. Також високу оцінку її творчості дали поціновувачі з Німеччини, Канади, Чехословаччини та інших країн. Послідовниками гончарної справи стали її учні – односельці – Тетяна Шпак, заслужений майстер народної творчості України, Тетяна Дмитренко і Валентина Живко. Навчилися у неї цьому ремеслу і Людмила Філінська та молоді майстри Михайло Діденко, Вікторія Ніколаєва, а також Василь і Наталя Рижі, які нині допомагають Фросині Іванівні у випалі її чудо-виробів. Без бабусі Франі не обходиться жоден щорічний пленер гончарного мистецтва «Освячені горном». ЇЇ роботи завжди гармонійно вплітаються в експозиції різних обласних та районних виставок народного мистецтва.
Не злічити, як виробів, так і нагород, які вона здобула за вагомий внесок у розвиток гончарного мистецтва. Окрім почесних грамот Міністерства культури України, Національної спілки майстрів народного мистецтва України, облдержадміністрації, обласної Ради, управління культури і мистецтв облдержадміністрації, подяк обласного центру народної творчості та відділу культури і туризму Гайсинської райдержадміністрації, Фросина Міщенко була неодноразово удостоєна Президентської премії.
Наша сива голубко!Фросино Іванівно, радуйте і надалі нас своїми виробами, піснями й оповідками. Здоров’я Вам і бажання творити цю красу із глини!